втрапити

втра́пити

[ўтрапиетие]

= утрапити

-пл'у, -пиеш, -пл'ат'; нак. -ап, -аптеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втрапити — ВТРА́ПИТИ див. утрапля́ти. Словник української мови у 20 томах
  2. втрапити — втра́пити на свою́ сте́жку. Зуміти визначити, знайти своє місце в житті. — Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (С. Васильченко). Фразеологічний словник української мови
  3. втрапити — ПОТРАПЛЯ́ТИ (ідучи, рухаючись, виявлятися десь, у якомусь місці, також у пастці, сітці тощо), ПОПАДА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ, ТРАФЛЯ́ТИ діал., ТРАПЛЯ́ТИ діал.; УТРАПЛЯ́ТИ (ВТРАПЛЯ́ТИ) (перев. туди, куди треба, знаходячи правильний шлях). — Док. Словник синонімів української мови
  4. втрапити — втра́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови