втрапити

втра́пити на свою́ сте́жку. Зуміти визначити, знайти своє місце в житті. — Ні, не буде й хлібороба з тебе. І хлопець ніби не дурний, тільки, мабуть, на свою стежку не втрапить. Ну, спробуємо ще стельмахувати! (С. Васильченко).

не в ті две́рі попа́сти (попа́стися, втра́пити і т. ін.), жарт. Не те зробити, сказати і т. ін. Лагідніший тон намісника знов збудив деяку надію. Та бідолаха (Калинович) знов не в ті двері попався (І. Франко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втрапити — втра́пити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. втрапити — [ўтрапиетие] = утрапити -пл'у, -пиеш, -пл'ат'; нак. -ап, -аптеи Орфоепічний словник української мови
  3. втрапити — ВТРА́ПИТИ див. утрапля́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. втрапити — ПОТРАПЛЯ́ТИ (ідучи, рухаючись, виявлятися десь, у якомусь місці, також у пастці, сітці тощо), ПОПАДА́ТИ, ДІСТАВА́ТИСЯ, ТРАФЛЯ́ТИ діал., ТРАПЛЯ́ТИ діал.; УТРАПЛЯ́ТИ (ВТРАПЛЯ́ТИ) (перев. туди, куди треба, знаходячи правильний шлях). — Док. Словник синонімів української мови