1. Орфоепічний словник української мови

утікачка

утіка́чка

[ўт'ікачка]

= втікачка

-чкие, д. і м. -ац':і, р. мн. -чок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утікачка — утіка́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. утікачка — УТІКА́ЧКА (ВТІКА́ЧКА), и, ж. Жін. до утіка́ч. Гей, сусіди дорогії! Наш куточок – запустів!.. Утекла дочка лози... Тра втікачку здоганяти... (А. Кримський); І нікому не впало на думку шукати втікачок (Н. Словник української мови у 20 томах
  3. утікачка — (втікачка), -и. Жін. до утікач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утікачка — Утіка́чка, -чки, -чці; -ка́чки, -ка́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. утікачка — УТІКА́ЧКА (ВТІКА́ЧКА), и́, ж. Жін. до утіка́ч. Гей, сусіди дорогії! Наш куточок — запустів!.. Утекла дочка лози… Тра втікачку здоганяти… (Крим., Вибр., 1965, 274); Дуже спокушала думка постукати в вікно і попросити притулку. Словник української мови в 11 томах
  6. утікачка — Утікачка, -ки ж. Бѣглянка. Словник української мови Грінченка