1. Орфоепічний словник української мови

фарисей

фарисе́й

[фариесей]

-йа, ор. -йеим, м. (на) -йеів'і/-йі, мн. -йі, -йіy

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарисей — фарисе́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фарисей — П. ЛИЦЕМІР, ір. святенник, святоха, о. святий та божий. Словник синонімів Караванського
  3. фарисей — Лицемір, облудник Словник синонімів Вусика
  4. фарисей — ФАРИСЕ́Й, я, ч. 1. У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності. Словник української мови у 20 томах
  5. фарисей — -я, ч. 1》 У Стародавній Іудеї – послідовник релігійно-політичної течії, що відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності. 2》 перен. Лицемірна людина; ханжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фарисей — ЛИЦЕМІ́Р (лицемірна, нещира людина), ДВОРУ́ШНИК, ОБЛУ́ДНИК, КРУТІ́Й, ФАРИСЕ́Й книжн., ТАРТЮ́Ф книжн., ОБЛУ́ДА розм., ЛИЦЕДІ́Й заст.; КРИВОПРИСЯ́ЖНИК (той, хто фальшиво присягав), ЄЗУЇ́Т (про особливо підступну, підлу, лицемірну людину); АКТО́Р розм. Словник синонімів української мови
  7. фарисей — Фарисе́й, -се́я, -се́єві; -се́ї, -се́їв Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. фарисей — ФАРИСЕ́Й, я, ч. 1. У Стародавній Іудеї — послідовник релігійно-політичної течії, що виражала інтереси заможних іудеїв і відзначалася фанатизмом та надмірною увагою до зовнішніх проявів релігійності. Словник української мови в 11 томах
  9. фарисей — Фарисей, сея м. 1) Фарисей. Вх. Лем. 477. Єв. Л. V. 17. Фарисеї і вся мерзена Іудея заворушилась, заревла, неначе гадина в болоті і Сина Божого во плоті на тій Голгофі росп'яла. Шевч. 603. 2) Плохой, лицемѣрный человѣкъ. Вх. Лем. 477. Словник української мови Грінченка