1. Орфоепічний словник української мови

фейлетонний

фейлето́нний

[феийлеитон:ией]

м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фейлетонний — фейлето́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. фейлетонний — ФЕЙЛЕТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до фейлето́н. Фейлетонна література; Фейлетонний герой; // Власт. фейлетонові. Сатира на сильних світу цього, гумор і гуманістичне співчуття “маленьким людям”, фейлетонна гострота новели, притаманні Неруді, – все це імпонувало Гашеку (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. фейлетонний — -а, -е. Прикм. до фейлетон. Фейлетонна література. || Власт. фейлетонові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фейлетонний — Фейлето́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фейлетонний — ФЕЙЛЕТО́ННИЙ, а, е. Прикм. до фейлето́н. Фейлетонна література; Фейлетонний герой; // Власт. фейлетонові. Сатира на сильних світу цього, гумор і гуманістичне співчуття «маленьким людям», фейлетонна гострота новели, притаманні Неруді, — все це імпонувало Гашеку (Рад. літ-во, 1, 1964, 93). Словник української мови в 11 томах