1. Орфоепічний словник української мови

фейлетоніст

фейлетоні́ст

[феийлеитоун’іст]

-ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фейлетоніст — фейлетоні́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фейлетоніст — ФЕЙЛЕТОНІ́СТ, а, ч. Той, хто пише фейлетони. Володимир Самійленко був одним із перших фейлетоністів в українській літературі (з наук. літ.); Популяризації української радянської преси сприяла наполеглива і невтомна праця дотепного фейлетоніста Остапа Вишні (Т. Масенко). Словник української мови у 20 томах
  3. фейлетоніст — -а, ч. Той, хто пише фейлетони. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фейлетоніст — Фейлетоні́ст, -та; -ні́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фейлетоніст — ФЕЙЛЕТОНІ́СТ, а, ч. Той, хто пише фейлетони. Володимир Самійленко був одним із перших фейлетоністів в українській літературі (Рад. літ-во, 8, 1965, 16); Популяризації української радянської преси сприяла наполеглива і невтомна праця дотепного фейлетоніста Остапа Вишні (Мас., Життя.., 1960, 96). Словник української мови в 11 томах