1. Орфоепічний словник української мови

фельдшер

фе́льдшер

[фел'джшеир]

-ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фельдшер — фе́льдшер іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. фельдшер — Підлікар, див. фершал Словник чужослів Павло Штепа
  3. фельдшер — ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар); Фельдшер зробив укол (В. Кучер); – Геть з очей моїх!... Словник української мови у 20 томах
  4. фельдшер — -а, ч. Медичний працівник із середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фельдшер — ФЕ́ЛЬДШЕР (помічник лікаря), ПІДЛІ́КАР заст., ЛІКПО́М заст. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар); Хворий був транспортований у санчастину свого полку. Тут його оглянув черговий лікпом (Ю. Збанацький). Словник синонімів української мови
  6. фельдшер — Фе́льдшер, -ра; -рі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. фельдшер — ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (Гончар, III, 1959, 353); Фельдшер зробив укол (Кучер, Вогник, 1952, 39). Словник української мови в 11 томах