фельдшер
фе́льдшер
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фельдшер — [фел'джшеир] -ра, м. (на) -ров'і/-р'і, мн. -рие, -р'іў Орфоепічний словник української мови
- фельдшер — Підлікар, див. фершал Словник чужослів Павло Штепа
- фельдшер — ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар); Фельдшер зробив укол (В. Кучер); – Геть з очей моїх!... Словник української мови у 20 томах
- фельдшер — -а, ч. Медичний працівник із середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фельдшер — ФЕ́ЛЬДШЕР (помічник лікаря), ПІДЛІ́КАР заст., ЛІКПО́М заст. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (О. Гончар); Хворий був транспортований у санчастину свого полку. Тут його оглянув черговий лікпом (Ю. Збанацький). Словник синонімів української мови
- фельдшер — Фе́льдшер, -ра; -рі, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фельдшер — ФЕ́ЛЬДШЕР, а, ч. Особа з середньою медичною освітою; помічник лікаря в лікувальних закладах. Санітари та фельдшери вже метушилися в темряві, підбираючи поранених (Гончар, III, 1959, 353); Фельдшер зробив укол (Кучер, Вогник, 1952, 39). Словник української мови в 11 томах