1. Орфоепічний словник української мови

фломастер

флома́стер

[фломастеир]

-ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фломастер — флома́стер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фломастер — ФЛОМА́СТЕР, а, ч. Спеціальна ручка для малювання чи писання, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом. Він [художник] спинився на фломастері. Рівна жирна лінія оранжевого кольору сприяла Данченкові в досягненні лаконізму вислову (з газ.); Малювати фломастером. Словник української мови у 20 томах
  3. фломастер — -а, ч. Спеціальна ручка для малювання широкими лініями, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фломастер — флома́стер (англ. flomaster) різновид ручки для малювання широкими соковитими лініями, що мав стрижень з фетру або повсті, насичений тушшю або чорнилом. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. фломастер — ФЛОМА́СТЕР, а, ч. Спеціальна ручка для малювання широкими лініями, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом. Він [художник] спинився на фломастері. Рівна жирна лінія оранжевого кольору сприяла Данченкові в досягненні лаконізму вислову (Літ. Укр., 30.I 1970, 4). Словник української мови в 11 томах