фломастер
флома́стер
-а, ч.
Спеціальна ручка для малювання широкими лініями, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фломастер — флома́стер іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фломастер — [фломастеир] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
- фломастер — ФЛОМА́СТЕР, а, ч. Спеціальна ручка для малювання чи писання, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом. Він [художник] спинився на фломастері. Рівна жирна лінія оранжевого кольору сприяла Данченкові в досягненні лаконізму вислову (з газ.); Малювати фломастером. Словник української мови у 20 томах
- фломастер — флома́стер (англ. flomaster) різновид ручки для малювання широкими соковитими лініями, що мав стрижень з фетру або повсті, насичений тушшю або чорнилом. Словник іншомовних слів Мельничука
- фломастер — ФЛОМА́СТЕР, а, ч. Спеціальна ручка для малювання широкими лініями, що має стрижень з фетру або повсті, просочений тушшю або чорнилом. Він [художник] спинився на фломастері. Рівна жирна лінія оранжевого кольору сприяла Данченкові в досягненні лаконізму вислову (Літ. Укр., 30.I 1970, 4). Словник української мови в 11 томах