хапатися

хапа́тися

[хапатиес'а]

-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хапатися — хапа́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хапатися — (чим) братися, чіплятися; (за що) хапати; (їсти) квапитися, поспішати. Словник синонімів Караванського
  3. хапатися — див. хапати; спішити Словник синонімів Вусика
  4. хапатися — ХАПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. за кого – що. Братися рукою (руками), чіплятися за кого-, що-небудь. Почалося знайомлення. Попадя, як ясочка, бігала від одного до другого, хапалася за руки, міцно здавлюючи їх, трусила... Словник української мови у 20 томах
  5. хапатися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 за кого – що. Братися рукою (руками), чіплятися за кого-, що-небудь. || Спішно брати, діставати, виймати що-небудь для якоїсь дії. || Захоплювати кігтями, зубами (про тварину). || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хапатися — (аж) за бо́ки хапа́тися / схопи́тися (від (з) ре́готу). Дуже сміятися; реготати. Владкове оповідання .. від початку до кінця викликало ненастанні вибухи сміху у всій компанії. Стефко аж за боки хапався (І. Фразеологічний словник української мови
  7. хапатися — ПОСПІША́ТИ (старатися, намагатися якнайшвидше зробити щось, виконати якусь роботу, дію), ПОСПІША́ТИСЯ, СПІШИ́ТИ, СПІШИ́ТИСЯ, КВА́ПИТИСЯ, ПРИСПІ́ШУВАТИ (ПРИСПІША́ТИ), ХАПА́ТИСЯ розм., ШВИДКУВА́ТИ розм., ПОМИКА́ТИ розм., ША́МКАТИ діал., ПОСКОРЯ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. хапатися — ХАПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. за кого — що. Братися рукою (руками), чіплятися за кого-, що-небудь. Почалося знайомлення. Попадя, як ясочка, бігала від одного до другого, хапалася за руки, міцно здавлюючи їх, трусила; з жінками цілувалася (Мирний... Словник української мови в 11 томах
  9. хапатися — Хапатися, -паюся, -єшся гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. МПр. 108. 2) — чого. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Словник української мови Грінченка