1. Орфоепічний словник української мови

хвостище

хвости́ще

[хвостишчеи]

-шча, м. (ў) -шч'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостище — хвости́ще іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвостище — ХВОСТИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до хвіст 1–10. Дедалі в самій бухті розгойдуються хвилі. Вони світять зеленими ребрами, і їхні лапаті хвостища щосили хлещуть об сірий берег (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  3. хвостище — -а, ч. Збільш. до хвіст 1-10). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвостище — ХВОСТИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до хвіст 1-10. Дедалі в самій бухті розгойдуються хвилі. Вони світять зеленими ребрами, і їхні лапаті хвостища щосили хлещуть об сірий берег (Донч., II, 1956, 214). Словник української мови в 11 томах
  5. хвостище — Хвостище, -ща с. ув. отъ хвіст. А що ти, хвостище-помелище, гадало, як од того проклятого хортища втікало? Рудч. Ск. І. 116. Словник української мови Грінченка