1. Орфоепічний словник української мови

хитренький

хитре́нький

[хиетрен'кией]

м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитренький — хитре́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хитренький — див. хитрий Словник синонімів Вусика
  3. хитренький — ХИТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до хи́трий. Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька; до всього допитливий (С. Васильченко); Сашко “спить”.. На мить у Килини хитренька усмішка згасла в очах (А. Словник української мови у 20 томах
  4. хитренький — -а, -е. Пестл. до хитрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хитренький — ХИТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до хи́трий. Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька; до всього допитливий (Вас., II, 1959, 78); Сашко «спить».. На мить у Килини хитренька усмішка згасла в очах (Головко, І, 1957, 346). Словник української мови в 11 томах
  6. хитренький — Хитрий, -а, -е 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. ум. хитренький. Словник української мови Грінченка