хитренький
ХИТРЕ́НЬКИЙ, а, е.
Пестл. до хи́трий.
Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька; до всього допитливий (С. Васильченко);
Сашко “спить”.. На мить у Килини хитренька усмішка згасла в очах (А. Головко);
Переміг усіх хитренький опецькуватий Хаялі-Мрійник, який, власне, переписав поему Хамді, тільки замінивши в ній імена героїв (П. Загребельний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хитренький — хитре́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- хитренький — див. хитрий Словник синонімів Вусика
- хитренький — [хиетрен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- хитренький — -а, -е. Пестл. до хитрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитренький — ХИТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до хи́трий. Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька; до всього допитливий (Вас., II, 1959, 78); Сашко «спить».. На мить у Килини хитренька усмішка згасла в очах (Головко, І, 1957, 346). Словник української мови в 11 томах
- хитренький — Хитрий, -а, -е 1) Хитрый. Хитрий, як лисиця. Ном. № 1252. 2) Замысловатый. От де, люде, наша слава, слава України! Без золота, без каменю, без хитрої мови. Шевч. 46. 3) Скорый, быстрый. Вх. Уг. 272. ум. хитренький. Словник української мови Грінченка