хитренько
ХИТРЕ́НЬКО.
Присл. до хитре́нький.
– О, ви – так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? – обізвалась Марта Кирилівна, ще й губи закопилила, але все хитренько поглядала на Христину (І. Нечуй-Левицький);
Іван розумно і хитренько примружив очі (О. Копиленко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хитренько — хитре́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хитренько — Присл. до хитренький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хитренько — ХИТРЕ́НЬКО. Присл. до хитре́нький. — О, ви — так правдива Діана! А з мене яка ж там Діана? — обізвалась Марта Кирилівна, ще й губи закопилила, але все хитренько поглядала на Христину (Н.-Лев., VI, 1966, 33); Іван розумно і хитренько примружив очі (Коп., Як вони.., 1948, 4). Словник української мови в 11 томах
- хитренько — Хитро нар. 1) Хитро. Хочеться так, щоб хитро-мудро та невеликим коштом. Ном. № 3116. 2) Скоро, быстро. Вода хитро іде та вали б'є. Вх. Уг. 272. ум. хитренько. Словник української мови Грінченка