1. Орфоепічний словник української мови

хмарка

хма́рка

[хмарка]

-ркие, д. і м. -рц'і, мн. хмарки, хмарок

дв'і хмаркие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмарка — хма́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири хма́рки Орфографічний словник української мови
  2. хмарка — див. хмара Словник синонімів Вусика
  3. хмарка — ХМА́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хма́ра. В сю хвилину море синє, аж фіолетове, небо зовсім весняне, хмарки білі (Леся Українка); – Це добре, що ти його захищаєш, – почав Сергій Рудь і випустив з рота хмарку білого диму... Словник української мови у 20 томах
  4. хмарка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хмара. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хмарка — Хма́рка, -ки, -рці; хмарки́, -ро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хмарка — ХМА́РКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хма́ра. В сю хвилину море синє, аж фіолетове, небо зовсім весняне, хмарки білі (Л. Укр., V, 1956, 219); — Це добре, що ти його захищаєш, — почав Сергій Рудь і випустив з рота хмарку білого диму... Словник української мови в 11 томах
  7. хмарка — Хмарка, -ки ж. ум. отъ хмара. Словник української мови Грінченка