1. Орфоепічний словник української мови

ходжений

хо́джений

[ходжеинией]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ходжений — хо́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ходжений — ХО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до ходи́ти. Показалася й стежечка свіжо ходжена (Іван Ле); Кінчалися просіки, наставали дикі, ще не ходжені місця, пробиратись ставало дедалі важче (В. Словник української мови у 20 томах
  3. ходжений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до ходити. || безос. присудк. сл. ходжено. 2》 у знач. прикм. По якому багато ходили; утоптаний (про дорогу, стежку). || перен. Який багато ходив; бувалий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ходжений — Хо́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. ходжений — ХО́ДЖЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ходи́ти. Показалася й стежечка свіжо ходжена (Ле, Клен. лист, 1960, 279); Кінчалися просіки, наставали дикі, ще не ходжені місця, пробиратись ставало дедалі важче (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 90)... Словник української мови в 11 томах