1. Орфоепічний словник української мови

хрумкотіти

хрумкоті́ти

[хрумкоут’ітие]

-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрумкотіти — хрумкоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хрумкотіти — див. їсти; хрупати Словник синонімів Вусика
  3. хрумкотіти — ХРУМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., що. Підсил. до хрумті́ти. Чути, як часто й гаряче дихає Соломія, як сопе старий Княжевич і хрумкотить суглобами пальців Ігор (В. Кучер); Явтухів віз стояв там, де завше, а біля воза хрумкотів зелену мішанку змилений кінь (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
  4. хрумкотіти — -очу, -отиш, недок., перех. і неперех. Підсил. до хрумтіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрумкотіти — ХРУМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., перех. і неперех. Підсил. до хрумті́ти. Чути, як часто й гаряче дихає Соломія, як сопе старий Княжевич і хрумкотить суглобами пальців Ігор (Кучер, Прощай.. Словник української мови в 11 томах