1. Орфоепічний словник української мови

хуга

ху́га

[хуга]

-гие, д. і м. хуз'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуга — ху́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хуга — див. вітер; заметіль; холод Словник синонімів Вусика
  3. хуга — -и, ж. 1》 Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина. || рідко. Сильна буря взагалі. 2》 перен. Чвара, колотнеча, сварка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хуга — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. хуга — ХУ́ГА, и, ж. 1. Сильний вітер із снігом; завірюха, хуртовина. В глибоких заметах брьохають коні, Хуга замітає снігом дорогу, Мов пекло у полі — світа не видко! (Коцюб., I, 1955, 430); Був темний вечір. Словник української мови в 11 томах