1. Орфоепічний словник української мови

хустина

хусти́на

[хустина]

-ние, д. і м. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хустина — хусти́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хустина — ХУСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що ху́стка. Ведуть коня вороного, Розбиті копита... А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Т. Шевченко); В цю хвилину недалечко нас, майже на узліссі, спинилась молодиця. Словник української мови у 20 томах
  3. хустина — -и, ж., розм. Те саме, що хустка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хустина — ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев. Словник синонімів української мови
  5. хустина — ХУСТИ́НА, и, ж., розм. Те саме, що хустка. Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною вкрите (Шевч., II, 1953, 43); В цю хвилину недалечко нас, майже на узліссі, спинилась молодиця. Словник української мови в 11 томах