1. Орфоепічний словник української мови

хуторянин

хуторя́нин

[хутор’аниен]

-на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -р'ание, -р'ан

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хуторянин — хуторя́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хуторянин — Власник|житель|хутора, фермер, фармер; П. <�сільський> обиватель, ФІЛІСТЕР. Словник синонімів Караванського
  3. хуторянин — див. селянин; хлібороб Словник синонімів Вусика
  4. хуторянин — ХУТОРЯ́НИН, а, ч. 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (М. Кропивницький); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї?... Словник української мови у 20 томах
  5. хуторянин — -а, ч. 1》 Власник хутора (у 1 знач.). 2》 Мешканець хутора (у 2 знач.). 3》 перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хуторянин — Хуторя́нин, -на; -ря́ни, -ря́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хуторянин — ХУТОРЯ́НИН, а, ч. 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Кроп., І, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї?... Словник української мови в 11 томах
  8. хуторянин — Хуторянин, -на м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194. Словник української мови Грінченка