хуторянин

Значення в інших словниках

1. хуторянин — хуторя́нин іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. хуторянин — див. селянин; хлібороб Словник синонімів Вусика
3. хуторянин — [хутор’аниен] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -р'ание, -р'ан Орфоепічний словник української мови
4. хуторянин — ХУТОРЯ́НИН, а, ч. 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (М. Кропивницький); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї?... Словник української мови у 20 томах
5. хуторянин — -а, ч. 1》 Власник хутора (у 1 знач.). 2》 Мешканець хутора (у 2 знач.). 3》 перен. Людина з обмеженими дрібновласницькими інтересами й вузьким світоглядом. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. хуторянин — Хуторя́нин, -на; -ря́ни, -ря́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хуторянин — ХУТОРЯ́НИН, а, ч. 1. Власник хутора (у 1 знач.). [Оксана:] Мені цікаво довідатись, від чого ми заможніші від усіх тутешніх хуторян? (Кроп., І, 1958, 125); Куди ж це він зібрався? На заробітки строковиком у далекі краї?... Словник української мови в 11 томах
8. хуторянин — Хуторянин, -на м. Житель хутора, живущій на хуторі. Стор. МПр. 113. Наш брат хуторянин. Шевч. 322. Балакав з хуторянами про чорну раду К. ЧР. 194. Словник української мови Грінченка