1. Орфоепічний словник української мови

хутряний

хутряни́й

[хутр'аний]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хутряний — хутряни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хутряний — ХУТРЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ху́тро 1, 2. Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто гвалтують собаки .. Ну, годі, Оверко [собака]... Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (М. Словник української мови у 20 томах
  3. хутряний — -а, -е. 1》 Прикм. до хутро 1), 2). 2》 Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хутряний — Хутря́ни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хутряний — ХУТРЯНИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ху́тро 1, 2. Біжу на подвір’я. А там бряжчать залізні цепи і люто гвалтують собаки.. Ну, годі, Оверко [собака]… Не чує, не бачить. Скачуть червоні очі, скаче широкий лоб і білі хутряні ногавиці (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  6. хутряний — Хутряний, -а, -е Мѣховой. Хутряний шлик. К. МБ. ІІ. 129. Словник української мови Грінченка