1. Орфоепічний словник української мови

царевич

царе́вич

[царевиеч]

-ча, ор. -чеим, м. (на) -чеив'і/-чу, мн. -ч'і, -ч'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. царевич — царе́вич іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. царевич — Царенко, цареня, царенятко, царівна (ж.), царя, царятко Словник синонімів Вусика
  3. царевич — моск. царенко, царя царенко, царя Словник чужослів Павло Штепа
  4. царевич — ЦАРЕ́ВИЧ, а, ч. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (О. Словник української мови у 20 томах
  5. царевич — -а, ч. Син царя (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. царевич — Царе́вич, -ча, -чеві; -вичі, -чів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. царевич — ЦАРЕ́ВИЧ, а, ч. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Стор. Словник української мови в 11 томах
  8. царевич — Царевич, -ча м. = царенко. Рудч. Ск. II. 101. Словник української мови Грінченка