цеглинка

цегли́нка

[цеиглинка]

-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цеглинка — цегли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цеглинка — ЦЕГЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цегли́на 1. І пішла [Олеся] по доріжці, викладеній червоною цеглою, не обернувшись, не попрощавшись; каблуки її стареньких гумових ботиків м'яко простукали по цеглинках (В. Дрозд); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. цеглинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цеглина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цеглинка — ЦЕГЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цегли́на 1. *Образно. Мені бажалось би своїми увагами докинути цеглинку до взаємного порозуміння між українцями і галичанами на полі язиковім (Фр. Словник української мови в 11 томах
  5. цеглинка — Цеглина, -ни ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310. Словник української мови Грінченка