цеглинка
цегли́нка
[цеиглинка]
-нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цеглинка — цегли́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- цеглинка — ЦЕГЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цегли́на 1. І пішла [Олеся] по доріжці, викладеній червоною цеглою, не обернувшись, не попрощавшись; каблуки її стареньких гумових ботиків м'яко простукали по цеглинках (В. Дрозд); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- цеглинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до цеглина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- цеглинка — ЦЕГЛИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до цегли́на 1. *Образно. Мені бажалось би своїми увагами докинути цеглинку до взаємного порозуміння між українцями і галичанами на полі язиковім (Фр. Словник української мови в 11 томах
- цеглинка — Цеглина, -ни ж. Кирпичина. Поклади холодну цеглину на піч, хиба не потеплішає. Ком. II. 48. ум. цеглинка, цегли́ночка. Шевч. 310. Словник української мови Грінченка