цукерниця

цуке́рниця

[цукерниец'а]

-ц'і, ор. -цеийу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цукерниця — цуке́рниця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, яка готує або продає цукерки цуке́рниця 2 іменник жіночого роду посуд Орфографічний словник української мови
  2. цукерниця — ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник. ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця. Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому – три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. цукерниця — I -і. Жін. до цукерник. II -і, ж. Те саме, що цукорниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цукерниця — ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник. ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця. Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому — три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Шовк. Словник української мови в 11 томах