цукерниця
ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник.
ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця.
Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому — три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Шовк., Інженери, 1956, 118);
Він заходився пригощати Івана чаєм, але в цукерниці знайшов лише грудочку цукру (Чорн., Визвол. земля, 1959, 19).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цукерниця — [цукерниец'а] -ц'і, ор. -цеийу Орфоепічний словник української мови
- цукерниця — цуке́рниця 1 іменник жіночого роду, істота жінка, яка готує або продає цукерки цуке́рниця 2 іменник жіночого роду посуд Орфографічний словник української мови
- цукерниця — ЦУКЕ́РНИЦЯ¹, і, ж. Жін. до цуке́рник. ЦУКЕ́РНИЦЯ², і, ж. Те саме, що цу́корниця. Він побачив стіл, застелений білою скатертиною, а на ньому – три склянки, тарілку з тонко нарізаним хлібом, цукерницю, масло і ще якісь страви (Ю. Словник української мови у 20 томах
- цукерниця — I -і. Жін. до цукерник. II -і, ж. Те саме, що цукорниця. Великий тлумачний словник сучасної мови