цукерник
ЦУКЕ́РНИК, а, ч. Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки.
Стрінеш цукерника, скажеш: — Вік тобі жить-торгувати!.. (Крим., Вибр., 1965, 289);
Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (Чаб., Катюша, 1960, 8);
// Робітник цукеркової фабрики.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- цукерник — цуке́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- цукерник — ЦУКЕ́РНИК, а, ч. Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки. Стрінеш цукерника, скажеш: – Вік тобі жить-торгувати!.. (А. Кримський); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (М. Чабанівський); // Робітник цукеркової фабрики. Словник української мови у 20 томах
- цукерник — -а, ч. Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки. || Робітник цукеркової фабрики. Великий тлумачний словник сучасної мови
- цукерник — КОНДИ́ТЕР, ЦУКЕ́РНИК. Торт "Київський" тепер відомий далеко за межами Києва. За рецептом його виготовлення на фабрику приїздять кондитери з різних міст країни (з газети); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови