цукерник

Значення в інших словниках

1. цукерник — цуке́рник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. цукерник — ЦУКЕ́РНИК, а, ч. Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки. Стрінеш цукерника, скажеш: – Вік тобі жить-торгувати!.. (А. Кримський); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (М. Чабанівський); // Робітник цукеркової фабрики. Словник української мови у 20 томах
3. цукерник — КОНДИ́ТЕР, ЦУКЕ́РНИК. Торт "Київський" тепер відомий далеко за межами Києва. За рецептом його виготовлення на фабрику приїздять кондитери з різних міст країни (з газети); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (М. Чабанівський). Словник синонімів української мови
4. цукерник — ЦУКЕ́РНИК, а, ч. Кондитер, що виготовляє (і часто продає) цукерки. Стрінеш цукерника, скажеш: — Вік тобі жить-торгувати!.. (Крим., Вибр., 1965, 289); Все село сходилося на площу, броварі викочували бочки з квасом, цукерники виставляли свої лотки (Чаб. Словник української мови в 11 томах