1. Орфоепічний словник української мови

чарка

ча́рка

[чарка]

-ркие, д. і м. -рц'і, мн. чарки, чарок

дв'і чаркие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чарка — (велика) келих, чара, (маленька) келишок, ФР. пияцтво <н. чарка загубила>, тост <н. піднести чарку = піднести тост>, чарочка, чаронька, чарчина Словник синонімів Караванського
  2. чарка — Келишок, чарупина, чарупинка, чарчина, чарчинка, чепуруха (жарт.) Словник синонімів Вусика
  3. чарка — рос. чарка заст. 1. Міра об'єму рідини у Росії, що дорівнювала 1/10 штофа, або 2 шкалики. Шкалик дорівнював 0,123 л. 2. Склянка для вживання спиртних напоїв. Eкономічна енциклопедія
  4. чарка — ЧА́РКА, и, ж. 1. заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття спиртних напоїв; чара, келих. Посуда була [у запорожців] вся дерев'яна: і чарки, й коряки – усе з дерева (П. Словник української мови у 20 томах
  5. чарка — ча́рка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ча́рки Орфографічний словник української мови
  6. чарка — Бери чарку з рук, бо другої не дадуть. Подайте ще другу, аби прогнати тугу. Приповідка пияків. Де чарки б’ють, там сльози не ллють. Чарки б'ють на весіллі і там панує радість. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. чарка — -и, ж. 1》 заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих. 2》 Невелика посудина для пиття вина та спиртних напоїв. || Кількість напою, що вміщується в такій посудині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. чарка — вклоня́тися ча́рці. Випивати, зловживати алкогольними напоями. Деякі буряководи, забувши про посіви, вклонялися чарці (М. Рудь). загляда́ти (зазира́ти) в ча́рку. Випивати; зловживати алкогольними напоями. Після обіду .. Фразеологічний словник української мови
  9. чарка — Ча́рка, -ки, -рці; чарки́, чаро́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. чарка — ЧА́РКА, и, ж. 1. заст. Велика (перев. скляна) посудина для пиття вина та спиртних напоїв; келих. Посуда була [у запорожців] вся дерев’яна: і чарки, й коряки — усе з дерева (П. Куліш, Вибр. Словник української мови в 11 томах
  11. чарка — Чарка, -ки ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. по чарці треба. Слѣдуетъ выпить. ум. чаронька, чарочка. Ном. № 11507. Словник української мови Грінченка