черевик

Значення в інших словниках

1. черевик — ЧЕРЕВИ́К див. череви́ки. Словник української мови у 20 томах
2. черевик — череви́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. черевик — череви́к: ◊ череви́ки на ри́пах черевики, що скриплять під час ходьби (ср, ст) ◊ череви́ки на цу́ґах черевики із залізною оковою (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. черевик — див. черевики. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. черевик — лиза́ти халя́ву (чо́боти, череви́ки і т. ін.) кому, у кого, зневажл. Підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, принижуючи власну гідність; підлещуватися. Стояли ліктори, а цар.. Самодержавний государ!... Фразеологічний словник української мови
6. черевик — ЧЕРЕВИ́КИ (невисоке взуття перев. на шнурках або ґудзиках); ШТИБЛЕ́ТИ (чоловічі, перев. на шнурках); САП'Я́НЦІ (пошиті із сап'яну); САБО́ (у Франції, Бельгії — на дерев'яних підошвах або дерев'яні); БУ́ТСИ (грубе, важке взуття... Словник синонімів української мови
7. черевик — Череви́к, -ка, -кові, в -кові; -ви́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. черевик — ЧЕРЕВИ́К див. череви́ки. Словник української мови в 11 томах
9. черевик — Черевик, -ка м. Башмакъ. Чуб. VII. 431. В чужий черевик ноги не сажай. посл. черевик з крильцями. «Башмакъ съ стачнымъ задникомъ, на подкладкѣ.» Вас. 162. ум. черевичок, череви́ченько. Дивітеся, молодиченьки, які в мене черевиченьки. Чуб. V. 1158. Словник української мови Грінченка