1. Орфоепічний словник української мови

черевичок

череви́чок

[чеиреивичок]

-чка, м. (на) -чку, мн. -чкие, -чк'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черевичок — ЧЕРЕВИ́ЧОК див. череви́чки. Словник української мови у 20 томах
  2. черевичок — череви́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. черевичок — див. черевички. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черевичок — СОКИ́РКИ́ мн. (рослини з синіми квітками), ЧЕРЕВИ́ЧКИ мн., розм., СИНЬОЦВІ́Т діал. Рясні сокирки та волошки, сині, як ультрамарин, як південне небо, мріли скрізь по зеленому килиму (Г. Коцюба); Щипала (Тетяна) на обніжку блакитно-огневі черевички (С. Васильченко). Словник синонімів української мови
  5. черевичок — Череви́чок, -ви́чка; череви́чки, -ви́чок і -ви́чків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. черевичок — ЧЕРЕВИЧО́К див. череви́чки. Словник української мови в 11 томах
  7. черевичок — Черевичок, -чка м. 1) ум. отъ черевик. Рудч. Ск. I. 16. 2) мн. раст. а) Orobus vernus L. ЗЮЗО. І. 130. б) Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. І. 120. в) — божої матері. Impatiens noli tangere L. ЗЮЗО. І. 125. Словник української мови Грінченка