1. Орфоепічний словник української мови

чоботарський

чобота́рський

[чоботарс'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чоботарський — див. ШЕВСЬКИЙ. Словник синонімів Караванського
  2. чоботарський — ЧОБОТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чобота́р; шевський. Поставили третього [керівника клубу], уже з наших, Клима Закаблука .. Він – чоботар. Цей, правда, не спав, не пив і не танцював. Організував чоботарський гурток при клубі (Є. Кравченко); // Признач. Словник української мови у 20 томах
  3. чоботарський — чобота́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  4. чоботарський — -а, -е. Прикм. до чоботар. || Признач. для чоботаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чоботарський — ШЕ́ВСЬКИЙ, ШВЕ́ЦЬКИЙ, ЧОБОТА́РСЬКИЙ. Григорій Михайлович.. викидає з-під ліжка натягнуті на колодки дівочі чобітки, кусок смоли і різне шевське начиння (М. Стельмах); Гострим чоботарським ножем Василь кремсав на широкім дубовім пні тютюнові кореневища (Ю. Мушкетик). — Пор. швець. Словник синонімів української мови
  6. чоботарський — Чобота́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чоботарський — ЧОБОТА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до чобота́р. Поставили третього [керівника клубу], уже з наших, Клима Закаблука.. Він — чоботар. Цей, правда, не спав, не пив і не танцював. Організував чоботарський гурток при клубі (Є. Кравч. Словник української мови в 11 томах