1. Орфоепічний словник української мови

шалівка

шалі́вка

[шал’іўка]

-ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. -л'іўкие/-л'іўки, -л'івок

дв'і шал'іўкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шалівка — ШАЛІ́ВКА, и, ж., буд. 1. збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін. Теслі збивали із шалівки похватні тапчани (Ю. Збанацький); // Обшивка з таких дощок. Словник української мови у 20 томах
  2. шалівка — шалі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. шалівка — -и, ж., буд. 1》 збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін. || Обшивка з таких дощок. 2》 Кожна з таких тонких дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шалівка — Шалі́вка, -вки, -вці; -лі́вки, -лі́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шалівка — ШАЛІ́ВКА, и, ж., буд. 1. збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін. Теслі збивали із шалівки похватні тапчани (Збан., Сеспель, 1961, 50); // Обшивка з таких дощок. Словник української мови в 11 томах
  6. шалівка — Облицювання дерев'яних стін дошками з вертикальними щілинами. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. шалівка — Шалівка, -ки ж. Шалёвка. Черк. у. Словник української мови Грінченка