шалівка
ШАЛІ́ВКА, и, ж., буд.
1. збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін.
Теслі збивали із шалівки похватні тапчани (Збан., Сеспель, 1961, 50);
// Обшивка з таких дощок.
Порожня, до шалівки обідрана зала колишньої монопольки, вікна, навхрест позабивані дошками..— все це справило на Рідкодуба не досить приємне враження (Кир., Вибр., 1960, 160).
2. Кожна з таких тонких дощок.
Мазурські, русинські та словацькі села ще примітивної архітектури.. Покрівля на хатах з драниць або з шалівок темна, аж чорна (Н.-Лев., II, 1956, 400);
Дід переїхав жити в Домчину хату, навіть тина їй заготовив з своїх шалівок (Кучер, Трудна любов, 1960, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шалівка — [шал’іўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, мн. -л'іўкие/-л'іўки, -л'івок дв'і шал'іўкие Орфоепічний словник української мови
- шалівка — ШАЛІ́ВКА, и, ж., буд. 1. збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін. Теслі збивали із шалівки похватні тапчани (Ю. Збанацький); // Обшивка з таких дощок. Словник української мови у 20 томах
- шалівка — шалі́вка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- шалівка — -и, ж., буд. 1》 збірн. Тонкі дошки (завтовшки 1 дюйм), перев. вживані на обшивку стін, стелі, покриття дахів і т. ін. || Обшивка з таких дощок. 2》 Кожна з таких тонких дощок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- шалівка — Шалі́вка, -вки, -вці; -лі́вки, -лі́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- шалівка — Облицювання дерев'яних стін дошками з вертикальними щілинами. Архітектура і монументальне мистецтво
- шалівка — Шалівка, -ки ж. Шалёвка. Черк. у. Словник української мови Грінченка