1. Орфоепічний словник української мови

шаркотіти

шаркоті́ти

[шаркоут’ітие]

-коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаркотіти — див. іти; ходити; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шаркотіти — ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без дод., розм. Підсил. до ша́ркати. Чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  3. шаркотіти — шаркоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  4. шаркотіти — -очу, -отиш і шаркотати, -очу, -очеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до шаркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шаркотіти — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
  6. шаркотіти — ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до ша́ркати. Чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Збан., Ліс. красуня, 1955, 31). Словник української мови в 11 томах