шаркотіти

шаркоті́ти

-очу, -отиш і шаркотати, -очу, -очеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм.

Підсил. до шаркати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаркотіти — див. іти; ходити; шуміти Словник синонімів Вусика
  2. шаркотіти — [шаркоут’ітие] -коучу, -котиш, -котиемо, -котиете; нак. -коти, -коут'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. шаркотіти — ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без дод., розм. Підсил. до ша́ркати. Чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. шаркотіти — шаркоті́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  5. шаркотіти — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
  6. шаркотіти — ШАРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ШАРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., чим, по чому і без додатка, розм. Підсил. до ша́ркати. Чути було, як шаркотіли сани та пирхали притомлені коні (Збан., Ліс. красуня, 1955, 31). Словник української мови в 11 томах