шаркати
ша́ркати
-аю, -аєш, недок.
1》 чим, по чому і без додатка. Виконувати якусь дію (скребти, терти і т. ін.), спричиняючи шерех, шарудіння.
|| Видавати шерех, шарудіння, рухаючись або виконуючи якусь дію.
2》 чим, по чому і без додатка. Ідучи, ступаючи, викликати тертям ніг об підлогу, землю і т. ін. шарудіння, шорхання; човгати.
3》 Вітаючи когось, виявляючи до кого-небудь особливу пошану, повагу, дякуючи і т. ін., робити рух однією ногою в напрямку до іншої з пристуком каблуком об каблук.
|| Танцюючи, виконувати рухи, що супроводжуються пристуком каблуків.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- шаркати — див. вітати; іти; ходити; шуміти Словник синонімів Вусика
- шаркати — Човгати, човгнути, зічовгувати, зічовгати, почовгувати, почовгати, шолопати, зашолопати, зішолопувати, зішолопати, пошолопувати, пошолопати, шорхати, шорхнути, зашорхати, зішорхувати, зішорхати, пошорхувати, пошорхати, шурхати, шурхнути, зашурхати... Словник чужослів Павло Штепа
- шаркати — ША́РКАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим, по чому і без дод. Виконувати якусь дію (скребти, терти і т. ін.), спричиняючи шерех, шарудіння. Іван все шаркає сірником (М. Коцюбинський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- шаркати — ша́ркати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- шаркати — ЧО́ВГАТИ (терти, шкребти по якійсь поверхні, утворюючи шарудіння, шерхіт), ША́РКАТИ, ШАРКОТІ́ТИ (ШАРКОТА́ТИ) підсил., ШУ́РХАТИ, ШУРХОТА́ТИ (ШУРХОТІ́ТИ) підсил., ШУ́РКАТИ діал.; ШКРЬО́БАТИ розм (взуттям). — Док. Словник синонімів української мови
- шаркати — ША́РКАТИ, аю, аєш, недок. 1. чим, по чому і без додатка. Виконувати якусь дію (скребти, терти і т. ін.), спричиняючи шерех, шарудіння. Іван все шаркає сірником (Коцюб., І, 1955, 411); *Образно. Словник української мови в 11 томах