1. Орфоепічний словник української мови

шарфик

ша́рфик

[шарфиек]

-ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарфик — ША́РФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1. [Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести... Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (О. Левада); Свіжий вітерець приємно хлюпав в обличчя, зривав з неї газовий шарфик (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  2. шарфик — ша́рфик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. шарфик — -а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шарфик — ША́РФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1. [Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести… Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (Лев., Драми.. Словник української мови в 11 томах