1. Словник української мови в 11 томах

шарфик

ША́РФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1.

[Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести… Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (Лев., Драми.., 1967, 433);

Свіжий вітерець приємно хлюпав в обличчя, зривав з неї газовий шарфик (Баш, Надія, 1960, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шарфик — [шарфиек] -ка, м. (на) -ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  2. шарфик — ША́РФИК, а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1. [Мати:] Гаразд, що встигла шарфик доплести... Адже ж на тій міжзоряній дорозі холодний протяг дме на всі світи і навіть місяць блідне на морозі (О. Левада); Свіжий вітерець приємно хлюпав в обличчя, зривав з неї газовий шарфик (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  3. шарфик — ша́рфик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шарфик — -а, ч. Зменш.-пестл. до шарф 1). Великий тлумачний словник сучасної мови