1. Орфоепічний словник української мови

шибка

ши́бка

[шибка]

-бкие, д. і м. -бц'і, мн. шиебки, шиебок

дв'і шибкие

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шибка — (віконна) скло, з. тахля, оболона, оболонка Словник синонімів Караванського
  2. шибка — ШИ́БКА, и, ж. Скло в рамі вікна, дверей і т. ін. Вікна були чималі, на шість шибок (І. Нечуй-Левицький); У дверях теж була шибка, замазана, заяложена; з неї лився мутний жовтий світ (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  3. шибка — ши́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири ши́бки Орфографічний словник української мови
  4. шибка — -и, ж. Скло в рамі вікна, дверей і т. ін. || Скло, вийняте з рами або підготовлене для вставляння в раму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. шибка — ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БА розм., ОБОЛО́НЯ заст., КВАТИ́РА заст., КВАТИ́РКА заст., ОБОЛО́НКА діал.; ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Словник синонімів української мови
  6. шибка — Ши́бка, -бки, -бці; шибки́, ши́бо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шибка — ШИ́БКА, и, ж. Скло в рамі вікна, дверей і т. ін. Вікна були чималі, на шість шибок (Н.-Лев., VI, 1966, 395); У дверях теж була шибка, замазана, заяложена; з неї лився мутний жовтий світ (Мирний, І, 1954, 320)... Словник української мови в 11 томах
  8. шибка — Ши́бка, -ки ж. 1) Оконное стекло. см. шиба. Вас. 149. 2) Кучка изъ трехъ сноповъ. Гречку кладу в шибку. Черк. у. Словник української мови Грінченка