1. Орфоепічний словник української мови

шолом

шоло́м

[шолом]

-ма, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шолом — (з кулькою на шолопочку) шишак; суч. каска; шоломок. Словник синонімів Караванського
  2. шолом — ШОЛО́М, а, ч. 1. Старовинний військовий металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю. Роберт неначе річ держав, Змагався, боронився, Зняв потім з голови шолом і людові вклонився (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  3. шолом — шоло́м іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. шолом — А, ч. Презерватив. Шолом натягни, бо знаєш, скільки зараз різної гидоти ходить. Словник сучасного українського сленгу
  5. шолом — -а, ч. 1》 Старовинний військовий металевий головний убір, що захищає від удару холодною зброєю. 2》 Спеціальний головний убір, що застосовується у військовій справі, на виробництві, в спорті, побуті для захисту голови й шиї від поранень, травм, холоду... Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шолом — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А. Словник синонімів української мови
  7. шолом — Шоло́м, -ма; -ло́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шолом — ШОЛО́М, а, ч. 1. Старовинний військовий металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю. Роберт неначе річ держав. Змагався, боронився, Зняв потім з голови шолом і людові вклонився (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. шолом — Те саме, що і охлупень. Архітектура і монументальне мистецтво