1. Орфоепічний словник української мови

шпигунський

шпигу́нський

[шпиегун'с'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шпигунський — ШПИГУ́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до шпигуна, шпигунства. Шиплять хижі світляки-птиці, перелітають, крадучись, од таємного сусіда і шпигунським оком зажерливо розглядають задвірки (С. Васильченко); – Я, отче, поки що не займаюся шпигунським ремеслом! (М. Словник української мови у 20 томах
  2. шпигунський — шпигу́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  3. шпигунський — -а, -е. Стос. до шпигуна, шпигунства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. шпигунський — Шпигу́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. шпигунський — ШПИГУ́НСЬКИЙ, а, е. Стос. до шпигуна, шпигунства. Шиплять хижі світляки-птиці, перелітають, крадучись, од таємного сусіда і шпигунським оком зажерливо розглядають задвірки (Вас., II, 1959, 31); — Я, отче, поки що не займаюся шпигунським ремеслом!... Словник української мови в 11 томах