1. Орфоепічний словник української мови

язичковий

язичко́вий

[йазиечковией]

м. (на) -вому/-в'ім, мн. -в'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язичковий — ЯЗИЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. Усі різновиди духових інструментів, які тепер побутують серед народу, за способом звукодобування можна поділити на три основні групи: амбушурні (ріг, трембіта, труба)... Словник української мови у 20 томах
  2. язичковий — язичко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. язичковий — -а, -е. 1》 Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. Язичкові музичні інструменти — музичні інструменти, у яких звук утворюється за допомогою язичка (див. язичок 6). 2》 Прикм. до язичок 3). 3》 лінгв. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. язичковий — ЯЗИЧКО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до язичка, з язичком; який нагадує собою язичок. Усі різновиди духових інструментів, які тепер побутують серед народу, за способом звукодобування можна поділити на три основні групи: амбушурні (ріг, трембіта, труба)... Словник української мови в 11 томах