язикатість

язика́тість

[йазиекат'іс'т']

-тос'т'і, ор. -т'іс'т'у

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язикатість — ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  2. язикатість — язика́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. язикатість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. язикатий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. язикатість — ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Чаб., Катюша, 1960, 254). Словник української мови в 11 томах