1. Словник української мови в 11 томах

язикатість

ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1.

Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Чаб., Катюша, 1960, 254).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язикатість — [йазиекат'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. язикатість — ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. язикатість — язика́тість іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  4. язикатість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. язикатий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови