1. Орфографічний словник української мови

язикатість

язика́тість

іменник жіночого роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. язикатість — [йазиекат'іс'т'] -тос'т'і, ор. -т'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  2. язикатість — ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (М. Чабанівський). Словник української мови у 20 томах
  3. язикатість — -тості, ж., розм. Властивість за знач. язикатий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. язикатість — ЯЗИКА́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість за знач. язика́тий 1. Злість на себе, на свою язикатість у хлопця була така велика, що він твердо вирішив вийти на берег і піти собі до маяка (Чаб., Катюша, 1960, 254). Словник української мови в 11 томах