1. Орфоепічний словник української мови

яруга

яру́га

[йаруга]

-гие, д. і м. -уз'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. яруга — див. безодня Словник синонімів Вусика
  2. яруга — ЯРУ́ГА, и, ж. Глибокий, великий яр. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (І. Франко); [Назар:] Батьку, яка ж то земля? Глина, горби та яруги. Колосок колоска не сягне. А сад ростиме (М. Словник української мови у 20 томах
  3. яруга — яру́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. яруга — -и, ж. Глибокий, великий яр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. яруга — I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал. Словник синонімів української мови
  6. яруга — Яру́га, -ги, -зі; яру́ги, яру́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. яруга — ЯРУ́ГА, и, ж. Глибокий, великий яр. Довбущуки не боялися зблудити в крутих яругах і темних лісах (Фр., VIII, 1952, 249); [Назар:] Батьку, яка ж то земля? Глина, горби та яруги. Колосок колоска не сягне. А сад ростиме (Зар. Словник української мови в 11 томах
  8. яруга — Яруга, -ги ж. Большой оврагъ, логъ (см. яр). По степових балках та яругах. Дещо. Словник української мови Грінченка