імпічмент

Значення в інших словниках

1. імпічмент — Правова процедура притягнення до суду парламенту вищих посадових осіб держави. Імпічмент можна розглядати як вищу форму розвитку демократії. Словник із соціальної роботи
2. імпічмент — У. Особливий порядок притягнення до відповідальності вищих посадових осіб в разі порушення ними законів країни. Літературне слововживання
3. імпічмент — Осуд, звинувача Словник чужослів Павло Штепа
4. імпічмент — рос. импичмент (англ. impeach-ment, від старофр. empeechement — осуд, обвинувачення) — у парламентах — процедура обвинувачення вищих службових осіб (президентів, міністрів, федеральних суддів тощо). Eкономічна енциклопедія
5. імпічмент — ІМПІ́ЧМЕНТ, у, ч., політ. Процедура усунення від посади вищих державних осіб. У США, нарешті, вибрали президента. Довго вибирали. У нас швидше. Пообіцяв бути інакшим – і вибрали. А тепер мітингують, вимагають імпічменту (Л. Словник української мови у 20 томах
6. імпічмент — імпі́чмент іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
7. імпічмент — (англ. impeachment) особливий порядок притягнення до відповідальності та судового розгляду справ про злочинність вищих посадових осіб у деяких державах (США, Великобританія, Японія та ін.). Економічний словник
8. імпічмент — -у, ч. Процедура залучення вищих посадових осіб до суду парламенту з метою позбавлення їх повноважень. Великий тлумачний словник сучасної мови
9. імпічмент — імпі́чмент (англ. impeachment, від старофранц. empeechement – осуд, обвинувачення) за конституціями ряду буржуазних країн (США, Франції тощо), спеціальні правила (процедура) щодо притягнення до відповідальності вищих службових осіб (президента... Словник іншомовних слів Мельничука
10. імпічмент — У англосаксонському праві процедура притягнення до конституційної відповідальності найвищих посадових осіб держави. Універсальний словник-енциклопедія