імунний

іму́нний

[імун:ией]

м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. імунний — (до хвороби) несприйнятливий; (- сироватку) здатний імунізувати. Словник синонімів Караванського
  2. імунний — (мед.) невразливий, відпорний Словник чужослів Павло Штепа
  3. імунний — іму́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. імунний — -а, -е, мед., біол. 1》 Несприйнятливий до інфекційних хвороб чи отрут. 2》 Який створює імунітет (у 1 знач.). || Признач. для імунізації. Імунна відповідь — реакція організму на антигенний подразник. Імунна система — складна система, функції якої полягають у захисті організму від інфекції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. імунний — іму́нний (від лат. immunis – вільний, позбавлений чогось) той, що не піддається захворюванню на інфекційну хворобу чи стійкий до впливу отруйних речовин (плазунів або комах). Словник іншомовних слів Мельничука
  6. імунний — Іму́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. імунний — ІМУ́ННИЙ, а, е, мед., біол. 1. Несприйнятливий до інфекційних хвороб або отрут. Деякі ссавці та птахи від природи імунні проти зміїної отрути й поїдають отруйних змій (Визначник земноводних.., 1955, 79). 2. Який створює імунітет (у 1 знач.). Словник української мови в 11 томах